За останній тиждень у чатах поділилися трьома кейсами відмов у ВНЖ цифрового кочівника. Усі випадки дуже схожі: заявники — директори або генеральні директори компаній.
Причина відмови (офіційна):
«Функції директора включають керівництво, управління, контроль та представництво компанії, які неможливо виконувати повністю дистанційно, як вимагає закон про міжнародну віддалену роботу».
🔹 Стандартний висновок: директору потрібна особиста присутність, тому ВНЖ нібито «не сумісне» з віддаленою роботою.
Але це не так!
• Закон не забороняє директорам отримувати ВНЖ цифрового кочівника.
• Міграційна служба фактично вводить новий критерій, якого немає в законі: «керівні функції не можуть бути дистанційними».
• Вони не аналізують реальну роботу конкретної людини, а опираються на абстрактну формулу:
«директор = очна присутність → несумісність з ВНЖ → відмова».
• У XXI столітті, особливо в digital-компаніях, керівні функції можуть виконуватися дистанційно.
Що робити:
Якщо у вас залишається легальний статус (шенген, безвіз тощо), варто:
1. Підготувати додаткові пояснення та документи про реальний характер роботи.
2. Подати повторно, спираючись на факти, а не на загальні стереотипи.
